Ректори семінарії

До революції та закриття семінарії

1) Єпископ Порфирій (Успенський)

2) арх. Опанас (Дроздов) (4 квітня 1840 — 1841)

3) Архм. Никодим (Казанцев) (20 червня 1841 — 1845)

4) Архм. Ізраїль (Лукін) (25 липня 1845 — 1848)

5) Архм. Парфеній (Попов) (12 квітня 1848 — 1852)

6) Архм. Серафим (Аретинський) (17 травня 1852 — 2 грудня 1858)

7) Архм. Феофілакт (Праведників) (1 грудня 1858 — серпень 1868)

8) прот. Павловський, Михайло Карпович (серпень — листопад 1868)

9) прот. Чемена, Мартирій Федорович (12 листопада 1868 — 1900)

10) прот. Флоровський, Василь Антонович (1900 — 1902)

11) Архм. Анатолій (Кам’янський) (1903 — листопад 1906)

12) прот. Костянтин Васильович Бречкевич (листопад 1906 — ?)

Відродженої семінарії у післявоєнний період

1. Протоієрей Віктор Чемена 1945-1946

2. Протоієрей Євген Дияконов 1946-1951

3. Протоієрей Василь Кремльов 1951-1956

4. Протоієрей Іоан Сокаль 1956-1957

5. Протоієрей Миколай Концевич 1957-1959

6. Єпископ Сергій (Петров) 1959-1961

7. Архімандрит Леонтій (Гудімов) 1961-1962

8. Протоієрей Михайло Варжанський 1962-1963

9. Єпископ Антоній (Мельников) 1963-1965

10. Архімандрит Володимир (Сабодан) 1965-1966

11. Архімандрит Феодосій (Дікун) 1966-1967

12. Архімандрит Агафангел (Савін) 1967-1975

13. Протоієрей Олександр Кравченко 1975-1992

14. Архімандрит Тихін (Бондаренко) 1992-1993

15. Митрополит Агафангел (Савін) 1993-1998

16. Архімандрит Євлогій (Гутченко) 1998-2007

17. Архімандрит Серафим (Раковський) з 2007