You are currently viewing Проповідь: Про злих виноградарів

Проповідь: Про злих виноградарів

В ім’я Отця і Сина та Святого Духа!

Дорогі брати і сестри протягом церковного року, за кожним Богослужінням ми читаємо з Євангелія про те, як Господь виявляв Свою милість, Свою любов і Свою рятуючу силу в людському роді. І ось сьогодні, ніби перериваючи цю низку урочистих, радісних читань, постає перед нами дуже страшне євангельське читання: розповідь про виноградарів, які виявилися зрадниками. Щоразу, слухаючи цю притчу, ми розуміємо, що ця притча в коротких словах зображує всю історію людського роду, взаємини людини та Бога.
Сьогоднішнє євангельське читання нам каже, що Господь створив прекрасний, дивний світ, обгородив його Своєю силою і Своїм промислом, все приготував у ньому так, щоб він був місцем Царства Божого, тобто. Царства взаємної любові та радості. А ми люди подібно до злих виноградарів зробили з цього прекрасного світу: місце, де страшно жити, де ллється кров, де відбуваються нелюдські, жорстокі вчинки — і не лише у світовому масштабі, а й у масштабі держави, міста, у масштабі сім’ї, у масштабі самих близьких людей.
Ми знаємо, що в цій притчі, Пан виноградника, Бог. Злі виноградарі – старозавітний Ізраїль, якому була вручена Церква Божа – щоб зберігати істину, виконувати накази Бога та приносити плоди духу від цього духовного виноградника.
Євангеліст Матвій додає до притчі деякі важливі подробиці, які відсутні у апостола Луки. Апостол Матвій повідомляє, що господар виноградника «обніс його огорожею, викопав у ньому точило, збудував вежу…». «Огорожа» виноградника – це Закон Мойсеїв, який вказував Богообраному народу моральне життя, захищав їх від язичників і давав істинний сенс їхнього буття. «Вежа» означала, за тлумаченням святих Отців, Єрусалимський храм, а «Точило» — служило для вичавлювання виноградного соку, — у притчі означає жертовник, на якому проливалася кров жертовних тварин, що є прообразом спокутної крові Ісуса Христа.
Господь дуже точно і тонко бере за основу притчі саме виноградну лозу, адже сама по собі лоза не призначена для вживання як матеріал для будівництва або інших потреб людини, а лише як приносити плоди, якщо виноградна лоза перестає приносити плоди, то вона ні на що не потрібна. як тільки спалювання. У Священному писанні є безліч вказівок, де Ізраїльський народ порівнюється з виноградником.
Господь Бог неодноразово посилав своїх пророків у виноградник, але вожді Ізраїлю не приймаючи їх слів про покаяння одних виганяли, а інших убивали, одним з Великих Пророків яких Господь посилав у Свій Виноградник був Іоанн Хреститель, пам’ять якого ми шанували в середу. не послухали.
Ця притча Братія і Сестри була вимовлена ​​незадовго до рятівної смерті Господа нашого Ісуса Христа в самому Єрусалимському храмі і звернута була до Єврейського народу, який день тому зустрічав Господа як Царя Ізраїля, а через тиждень зрадив Месію найстрашніші Хресної страти, як і говорилося в притчі. геть із виноградника, убили».
Притча про злих виноградарів, спрямована на викриття керівників народу, які відкидають і вбивають пророків, а головне відкинули і розіп’яли Месію, — так само розкривається історія Божого промислу про обраний народ, Боже довготерпіння до його вождів і сумний результат їх запеклості проти Христа та Його учення. Не підозрюючи спочатку, що притча належить до них самих, первосвященики і старійшини самі винесли собі вирок: «Злодіїв цих зрадить злої смерті, а виноградник віддасть іншим виноградарям, які будуть давати йому плоди за часів своїх» (Мф. 21: 41), Господь Відповідаючи їм, «відніметься від вас Царство Боже, і дасться народові, що приносить плоди його» (Мт. 21: 43). Спаситель глянувши на співрозмовників нагадавши так само пророцтва, які вони самі відносили до Месії: «Камінь, який відкинули будівельники, той став головою кута.
Вождям було доручено духовне будівництво Церкви Божої, але вони відкинули наріжний Камінь цього храму Христа. Незважаючи на відкидання ними, Камінь все ж таки ліг в основу кута, і з’єднав у Новозавітній Церкві дві «стіни»: віруючих з юдеїв та з язичників. Виконання пророцтва на Ісусі Христі доводить, що Сам Бог Отець послав Його у світ, щоб заснувати Церкву і служити всім віруючим, викупленим Ним, предметом здивування та благоговіння (Мт. 21: 42; Мк. 12: 10-11).
Слово Христове – вічне. Притча про злих виноградарів має відношення не тільки до Старого завіту, але й до нас, людей, що працюють у Новозавітному винограднику Христовому. Ця притча однаково стосується кожного віруючого християнина. Адже не важливо, яку послух людина несе в Церкві, Єпископ, Священик, Псаломщик, Паламар або звичайний мирянин усіх нас об’єднує Єдиний Пан Виноградника – Господь наш Ісус Христос і в притчі про злих виноградарів Спаситель попереджає нас, щоб не сталося з нами так, щоб зем краса і турботи віку цього в якому ми живемо, не перетворили б наші душі на занедбаний виноградник і не дали б нам забути про те, що пан виноградника прийде і вимагатиме звіту про нашу роботу. Достойно ж будемо трудитися у винограднику, а плоди приносити Його законному Пану – Вічному Істинному і Живому Богу. Амінь.