You are currently viewing Франчук Петро, студент IV курсу — «Віра множиться молитвою»

Франчук Петро, студент IV курсу — «Віра множиться молитвою»

В ім’я Отця і Сина та Святого Духа!

Знову і знову ми збираємося дорогі Батьки і брати, під склепіннями храму для спільної молитви. Знову звертаємо свій погляд, на ікону святого апостола Андрія Первозванного, кожен просить про своє, хтось про допомогу в пізнанні Божественних істин, хтось просить про здоров’я близьких, що знаходяться за сотні кілометрів, хтось молить святого Апостола про зміцнення віри, кожен просить про своє.

За час навчання у духовній школі цей святий угодник став близьким кожному, неодноразово ми вдавалися до нього по допомогу, під час іспитів, під час чергового заліку.

Згадаймо, хто був святий апостол Андрій Первозванний, це той перший учень, якого Господь покликав на апостольське служіння. Святий Андрій Первозванний, родом із Віфсаїди, він не був одружений і разом зі своїм братом займався рибальством. Прожив з Господом увесь час Його земного служіння, вбираючи все те, що Господь говорив, і отримавши явну благодать Святого Духа в День П’ятидесятниці, вирушив на проповідь. Проповідував у східних країнах, він пройшов Малу Азію, Фракію, Македонію. Як свідчить переказ, апостол Андрій піднявся Дніпром, благословив Київські гори, встановив на них хрест і як розповідає нам літописець, пророкуючи велику славу майбутнього міста, промовив: «На цих горах засяє благодать Божа!»

Життєвий шлях Андрія Первозванного до кінця століть буде взірцем для кожного, хто шукає свого справжнього призначення на землі.

Первозванный апостол зазнав багатьох страждань і мук від язичників: його виганяли з міст, його побивали камінням. Але вірний учень Христов продовжував невтомно проповідувати людям благу звістку про Спасителя.

Лише з подивом можна дивитися на твердість і непорушність віри святого Апостола. Але якщо така віра у нас, чи можемо ми віддати без роздумів своє життя за нашого Спасителя? Над цим питанням має замислитися кожен.

Справжня віра здатна творити чудеса. Справжня віра приємна Богові та рятівна для нас. Ми вихованні у православній вірі, але її, як Божий дар, необхідно зберігати, зігрівати і множити. Однієї віри, без істинно християнського життя, недостатньо, слід показувати свою віру у справах і справах свідчити про свою віру, бо «Віра без діл мертва» (Як. 2:26). Вона повинна гармонійно проявлятися до Творця так, щоб і розум, і серце, і воля шукали пізнання Бога, прагнули назустріч Йому. Протягом двадцяти століть Його сповідують мільйони віруючих, які можуть разом із апостолом Андрієм вигукнути: «Господи ми увірували і пізнали, що Ти Христос, Син Бога живого».

Нам лише слід наслідувати святого апостола, чинити чесноти, і ними зміцнювати і оживляти свою віру в Спасителя світу. Іти шляхом Христовим, несучи свій хрест без ремствування. І тоді біля брами сліпучих раю нас з усмішкою зустріне Христос.

Прославляючи світильники твердої віри – святого Первозванного учня Христового Андрія, молимося, щоб Господь помножив і зміцнив нашу віру, і не позбавив нас Свого Небесного Царства. Амінь.